Актуальність

   Актуальність досвіду. Сучасний педагог (вчитель загальноосвітнього навчального закладу, керівник гуртка позашкільного закладу, вихователь у дитсадку) працює з вихованцями, які належать до покоління, що народилося у цифровому світі і сприймає сучасні засоби комунікації як його природну складову. На організацію навчально-виховного процесу й, безумовно, на його результати, має безпосередній вплив так званий «цифровий розрив» між тими, хто навчає, й тими, хто навчається. 

   Безперервне оновлення теоретичних та професійних знань викликає потребу у безперервній освіті педагогів. Проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками на базі інститутів (академій) післядипломної педагогічної освіти один раз на п’ять років не забезпечує постійного оновлення професійних знань та вдосконалення умінь у відповідності до потреб сьогодення. Завдання науково-методичного супроводу впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій покладається в таких умовах на методичні служби міського (районного) рівнів. Перед методичними кабінетами (центрами) постає проблема пошуку таких форм і методів роботи з педагогічними кадрами, які б забезпечили її науковість, диференційованість, мобільність, оперативність, випереджаючий характер. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє нам вільно використовувати інструменти для проведення методичних заходів у дистанційній формі з метою постійного підвищення професійної компетентності педагогічних працівників.

   Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання відкритої освіти та дистанційного навчання висвітлено у працях О.Андрєєва, В.Бикова, А. Калмикова, О. Орчакова, Є.Полат, А. Хуторського та ін. Організаційно-педагогічним основам дистанційної освіти в Україні і за кордоном присвячено науковий доробок Р. Гуревича, В. Олійника, С.Синенко, Б. Шуневича та ін. Проблеми упровадження інформаційних і комунікаційних технологій у навчальний процес досліджують В. Биков, М. Жалдак, М. Кадемія, Ю. Триус, В. Кухаренко та ін. Проблемам дистанційного навчання в неперервній професійній освіті присвячені наукові доробки С.Калашнікової, Н. Морзе, В. Осадчого, С. Сисоєвої, М. Солдатенко та ін. Проблеми підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою досліджують В. Гравіт, Н. Клокар, В. Олійник, О. Самойленко та ін. 

   Ґрунтовною працею, яку присвячено дослідженню педагогічної культури викладача, психолого-педагогічних та акмеологічних підходів в дистанційному навчанні, розробці науково-практичних рекомендацій щодо застосування сучасних ІТ-технологій в освіті, є колективна монографія за ред. О.О Андрєєва, В.М. Кухаренка «Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання».